Конкурс серед п'ятикласників на кращі твори про домашніх улюбленців
Традиційним видом діяльності на уроках розвитку мовлення є написання творів. Наприкінці жовтня п'ятикласники склали цікаві розповіді про своїх домашніх улюбленців. Запрошуємо насолодитися творами-переможцями учнів 5-Б та 5-А класу.
Моя кішечка
На День народження батьки подарували мені кошенятко. Я була дуже задоволена цим подарунком. Тваринка виявилася дівчинкою. Я назвала її Боня. Це ім'я їй прекрасно підійшло.
Зараз їй один рік, вона вже доросла. А коли Боня була маленькою, то вміщувалася в мої долоньки. Кішечка була біла-біленька, лише на голові мала невеличку чорненьку цяточку. Шерсть у Боні довга і пухнаста. Вуха чутливі, чують кожне шурхотіння. Очі жовтенькі, мов два яскравих сонечка, що світяться вночі. Писок у неї кругленький і миленький, як і вона сама. Носик рожевий, у формі трикутничка. Вуса довгенькі. Кішечка струнка з довгим хвостом. Коли їй щось не подобається, вона весело махає ним.
Характер у Боні спокійний, але іноді у неї буває веселий та грайливий настрій. Під диваном у кішечки сховище. Все, що їй подобається, вона складає саме туди. Тому коли в мене зникає ручка або олівець, я з легкістю можу знайти їх у Боніному сховку під диваном.
Боня - найкраща кішечка на землі!
Мисик Ілона, 5-Б клас
Моя тварина
На Новий рік мені батьки подарували кішечку Асю. Вона була в коробці маленька і зовсім беззахисна. Вигляд кошеняти був радісним та водночас сповненим переживань від зустрічі зі мною.
Моя кішечка Ася невеличкого зросту, у неї сіра шерсть, такі ж сіренькі прекрасні очі та гарненький приплюснутий носик. Ася належить до породистих котів, а саме Британських висловухих.
Спочатку Ася була трохи наляканою, завжди кудись ховалася і чогось боялася. І коли минув майже місяць, вона почала звикати до мене і підпускати до себе не лякаючись. Я її завжди гладив по її ніжній сіренькій шерсті, а вона при цьому кумедно муркотіла від задоволення.
Хоча всі стверджують, що собака - найкращий друг людини, на мою думку, коти теж можуть претендувати на це звання. Для мене Ася буде завжди самою найкращою та вірною подругою.
Карпов Данило, 5-Б клас
Моя кішечка
Я зустрів свою кішку на вулиці. Я йшов провулком і побачив безпорадне кошеня.
Тварина була пухнаста-пухнаста, сіренька-сіренька, маленька-маленька. Мен вона сподобалася, і я узяв її додому. Там її нагодував, напоїв молоком. І дав їй ім'я Мілка.
Тумаков Іван, 5-Б клас
Мій кіт
Одного дня тато приїхав з роботи з кошеням. Воно було зовсім маленьким і здалося нам дівчинкою. Назвали ми її Марусею. Через деякий час виявилося, що кошеня - хлопчик. Так Маруся перетворилася на Марсика.
Марсі має сіро-біле забарвлення хутра. Шерсть на голові сіренька, схожа на волосся. І біля носика сіра пляма, дуже схожа на родимку.
Вуха у кота кумедно стирчать, коли він прислухається до звуків. Очі в тварини великі, темно-сірі.
Зараз Марсику вже три роки і він значно виріс та виглядає старшим за свій вік.
Котик у мене дуже лагідний, добрий і грайливий. Він завжди зустрічає всіх членів родини біля дверей. І дуже радіє, коли ми всі вдома. Спить Марсик завжди зі мною. Так мама каже. Адже він приходить в моє ліжко, коли я вже сплю.
Я дуже люблю свого Марсика!
Сідлярук Іван, 5-Б клас
Кішечка Муся
Муся - це кішечка, яка з'явилася в мене дуже давно, коли я ще була маленькою дівчинкою. Вона була схожа на маленького тигрика. Чому це, запитаєте ви мене? Тому що в неї була м'якенька та кудлата шерсть сіро-чорного кольору.
Муся була дуже лінива. Вона любила валятися на ліжку, дерти мамині чоботи та бешкетувати. З їжі тварина надавала перевагу смаженому та сирому м'ясу, рибі, молоку, котячому корму, морозиву.
Моя кішечка прожила у нашій сім'ї дванадцять років. Ми її дуже любили. Але незабаром її не стало.
Ми дуже сумуємо за Мусею і завжди будемо про неї пам'ятати.
Мура Поліна, 5-Б клас
Мій песик
Влітку я поїхав до табору. Повершувшись додому, я побачив пса, який мені дуже сподобався.
Зріст у тварини майже півметра. Він має забарвлення крмового кольору. Очі в песика коричневі. А шерсть яка в нього гладка!
В Арчі, так звати мого собаку, дуже довгі вуха, які завдають йому клопоту. Тіло в пса м'язисте.
Я навчив собаку трішки грати у футбол. Все ж таки Арчі більше любить бігати за палицею.
Мій пес особливий, він просто обожнює рухливі ігри.
Николаєнко Мирослав, 5-Б клас
Кішка
Буся - звичайна кішка.
На зріст вона маленька. Шерсть у тварини чорно-білого кольору. Очі в неї синенькі, а вушка стирчать догори. Мордочка у Бусі теж чорненька, але з біленькою шерстинкою на лобі. Наша кішечка зі спокійним характером, але любить погратися та допомагати мені. Вона не така, як всі кішки, а особлива. Буся дуже любить їсти різні смаколики.
Кішка обожнює погратися з моїми братом та сестрою. Ми всі любимо нашу кішку.
Шепель Софія, 5-Б клас
Мій Бос
У мене є гарний пес Бос. Я його зустріла на вулиці, ще коли він був маленьким цуценятком.
Песик Бос красивий. У нього невеликий зріст та пухнаста шерсть сіруватого кольору. У тварини гарні вушка, очки сірувато-голубенькі, носик чорненький, а тіло кругленьке.
Мій песик дуже любить дітей. У тварини добрий характер.
Цей пухнастий клюбочок ми всі любимо.
Олійник Вероніка, 5-Б клас
Моя улюблена кішка Роза
Мене завжди зустрічає моя улюблена тваринка. Це кішка Роза. Вона завжди радіє, коли мене бачить.
Роза вже доросла. Їй два роки. У неї сіре хутро, лише на шиї та животику біленьке. У Розки карі оченята, гострі вушка та хвіст дугою.
Характер у Рози шкідливий. Зранку тварина точить кігті і заважає всім спати. Треба швидко прокидатися та йти її годувати, бо вона не заспокоється.
Але, не зважаючи на це, я її дуже люблю. Вона мене захищає від поганих людей та нікому не дає мене ображати.
Суворова Ксенія, 5-Б клас
Мішель
У мене є улюблена тваринка - це моя кішка. Вона має пречудове ім'я - Мішель. Ми з нею зустрілися, коли мені було сім рочків. Киця дуже сподобалася. Мішель була маленьким, пухнастим, грайливим та потішним кошенятком.
Зовнішній вигляд у кішечки пречудовий. Зараз Мішелька вже доросла кішка, але сама вона невеличка. Я її доглядаю і особливу увагу приділяю її шерсті - вона у неї м'яка-прем'яка, як у плюшевого ведмедика та ніжна на дотик. Колір її шерсті світло-сіренький і де-не-де проявляються руденькі смужки.
На кругленькій мордочці виразні жовті, блискучі, гарненькі оченята. Її рожевий носик дуже привабливий, а гарнющі довгі вуса лоскочуть мене уві сні.
Мішелька має малесенькі-премалесенькі вушка, якими дуже гарно чує. Їсть вона добре, тому й трішечки товстенька. Її лапки довгі, а хвостик гарненький.
Мішуля любить гратися, бігати, ніжитися на сонечку, а також спати. Моя кішка дуже розумненька, предобра та прелагідна. А коли сердиться, то кусається і фиркає, як звірюка. Якщо кицька хоче їсти, то вона лащиться або нявкає.
Я люблю свою Мішель, вона мій найкращий друг. У нас багато спільних рис характеру: ми обоє любимо довгенько поспати, як сови, а ще й попоїсти, побігати та поніжитися у ліжку. Я дуже люблю свою Мішель і задоволена тим, що вона у мене є.
Нежива Уляна, 5-А клас
Моє кошеня Каспер
У моєї мами була подруга, а в неї було кошеня. Подруга сказала, що воно їй не потрібне і ми забрали маленького до себе додому.
Кошенятко було розміром з невеличку м'яку іграшку. Шерсть тваринки білого кольору з коричневими плямами та смужками. Вона м'яка та пухнаста.
У Каспера, саме так ми назвали тваринку, дуже добрі зелені очі. Вушка маленькі й пухнасті. Тіло невеличке.
Каспер розумний, грайливий та добрий котик. Я люблю своє кошеня за те, що воно не зле, а дуже лагідне, слухняне та люб'язне. Кошеня - це була моя мрія і вона здійснилася. Вірте і ви у дива!
Перепелиця Поліна, 5-А клас
